Щоб повернути кермо в будь-який бік, доведеться прикласти певне зусилля. Це некомфортно, особливо в далеких подорожах. Для допомоги водію в рульове монтують механічні, електричні або гідравлічні підсилювачі. Останні мають герметичну систему трубопроводів, що працюють під високим тиском. Робочою рідиною в них виступає машинна олива. В цій статті розмова піде про те, які бувають оливи для ГПК, чим вони між собою відрізняються та чи можна їх змішувати.
Олива для гідропідсилювача керма
Властивості робочих рідин
Щоб зрозуміти, яку оливу слід заливати у ГПК, потрібно розібратися в їхніх властивостях, бо вибирати по кольору неправильно. Серед головних характеристик:
- Стабільність фізичних параметрів, особливо в’язкості. Першочергове призначення оливи в даному випадку полягає у передачі зусилля на поршень та його переміщення за рахунок цього. При будь-якій температурі (у нормованих межах) характеристики робочої рідини не повинні змінюватися. Коли дана умова виконується, то в системі забезпечується потрібний тиск і ГПК працює безперебійно.
- Коли вже згадали про в’язкість, то слід зауважити, що цей параметр для оливи ГПК відрізняється від аналогічної характеристики інших ПММ. Він адаптований для роботи у підсилювачу керма, через що в ГПК не можна лити, наприклад, моторну оливу (про це буде сказано згодом). Оливи для сучасних автомобілів роблять з меншою в’язкістю, тоді як для машин, що зійшли з конвеєра відносно давно, потрібна більш висока в’язкість.
- Змащування. Робоча рідина для ГПК повинна ефективно змащувати поверхні в золотнику, циліндрі і т. ін., щоб мінімізувати тертя та зменшити знос деталей.
- Охолодження. Склад оливи підібрано таким чином, щоб охолоджувати деталі, які вона омиває. За рахунок відведення тепла вузли не перегріваються.
- Антикорозійні властивості. Як відомо, в герметичну систему ГПК з часом потрапляє пил, волога та інші домішки. Через це деталі, що містять залізо, з часом іржавіють та швидше виходять з ладу. В оливу додають антикорозійні присадки для захисту вказаних елементів.
- Олива, що піниться — це погано. З такою робочою рідиною система гірше працює, кермо важче повертається і взагалі може заклинити. Чому виникає піна і що з цим робити — це тема для окремої статті. Нарази лише відзначимо, що олива для ГПК повинна мати спеціальні добавки, які пригнічують утворення піни.
- Робоча температура.
Ну і, звичайно ж, олива не може бути не сприйнятливою до матеріалів, з яких зроблені вузли й деталі системи, особливо ущільнювачі.
Оливи для ГПК за хімічним складом
За хімічним складом розрізняють три види олив для ГПК:
- Синтетичні.
- Напівсинтетичні.
- Мінеральні.
Від способу виробництва залежать технічні характеристики рідини.
Синтетичні
Такі оливи отримують внаслідок спрямованого хімічного синтезу нафти з попереднім очищенням фракцій в процесі гідрокрекінгу. В їх основу покладені поліефіри та вуглеводні (поліальфаолефіни, алкілбензоли). Для покращення властивостей додають присадки.
Синтетичні рідини мають численні переваги. Через те, що вони майже не окислюються, термін роботи складає 8-9 років, а то й більше. В’язкість у них невелика, через що навіть у сильні морози олива лишається достатньо рідкою, тому ГПК і в таких умовах добре працює, без перевантаження та ризику пошкодження шлангів. До сказаного слід додати стійкість до утворення піни, надійний захист деталей від іржі та чудову здатність до змащування. Вони утворюють на поверхнях деталей стійку масляну плівку, яка не руйнується навіть при значному нагріванні. Завдяки цьому значно підвищується строк служби вузлів та механізмів ГПК. Температурний діапазон складає від – 40оС до + 130-150оС.
Із вагомих недоліків синтетичних олив можна в першу чергу назвати їх високу вартість. Ще важливіша їхня агресивна дія на гумові ущільнювачі, через що ті швидко деформуються. Тому синтетику для ГПК рекомендується застосовувати лише в тих випадках, коли в системі стоять силіконові сальники і, взагалі, коли це дозволяє виробник.
Мінеральні
Мінеральними називають оливи, в основі яких лежать парафіни, нафтени та інші нафтові фракції. На них припадає 83-97% по об’єму, все інше — присадки. В таких рідин робоча температура знаходиться в межах від – 40оС до + 90оС, тобто нижня межа така сама, як у синтетичних, а верхня помітно менша.
У мінеральних олив дві значні переваги: низька вартість та мінімальна хімічна активність. Це недорогий бюджетний товар, що буде по кишені кожному водію. На гумові елементи системи ГПК вони не діють, можна не боятися, що сальники та ущільнювачі вийдуть з ладу.
Проте недоліки у мінеральних олив теж вагомі. Передусім, в них досить великий показник кінематичної в’язкості та помітно гірші змащувальні властивості. Через це взимку збільшується навантаження на насос, водію важче крутити кермо, з’являється небезпека пошкодження шлангів. Піна утворюється набагато інтенсивніше, через що знижується ефективність роботи підсилювача. І, зрештою, через підвищену схильність до окислення такі робочі рідини мають обмежений строк служби (2-3 роки).
Напівсинтетичні
Напівсинтетичні оливи являють собою суміш синтетики та мінералки з додаванням стабілізаторів. Як наслідок, вони отримали переваги «з обох боків» — відрізняються зменшеним утворенням піни, постійно високою плинністю та хорошою теплоємністю. Коштують дешевше синтетичних. На сальники із звичайної гуми вони також діють негативно, але з помітно меншим руйнівним впливом, ніж синтетичні.
Типи олив: ATF, PSF, Multi HF
ATF (Automatic Transmission Fluid). Це олива для автоматичних трансмісій. Але її також використовують і в ГПК, бо завдання аналогічні — передача зусилля, змащування, охолодження та захист від корозії. Цей тип часто застосовують на японських автомобілях.
Dexron — окремий клас рідин типу ATF. Виробник — фірма General Motors (с 1968 року). Наразі, окрім GM, на ринку можна побачити ліцензійні Dexron. Серед червоних олив вважається еталоном.
PSF (Power Steering Fluid). Це спеціалізовані оливи, розроблені навмисно саме для кермових гідропідсилювачів. Склад схожий на ATF, хоч по присадкам бувають відмінності. Багато хто вважає, що PSF краще, ніж ATF через те, що вони мають конкретне призначення для ГПК.
Multi HF (Hydraulic Fluid). До цієї групи належать універсальні рідини для ГПК. Мається на увазі те, що олива, зроблена якоюсь компанією, дозволяється до використання багатьма виробниками автомобілів. Наприклад, на СHF (Pentosin, Германия) дають дозвіл на використання такі гранди, як Ford, Porsche, Volvo, BMW, Dodge, GM, Saab та Chrysler.
Види олив по кольору
В житті часто буває, що власники легкових авто обирають оливу для ГПК лише за кольором. Та ще й іншим розповідають, що краще брати та як потрібно змішувати. Але насправді опиратися слід на хімічний склад вже хоча б тому, що рідини одного й того ж кольору можуть бути як мінеральними, так і синтетичними. Наприклад, жовті виробництва Daimler. Взагалі, вибір кольору цілком залежить від виробника. Хоча деякі загальноприйняті норми по фарбуванню все ж таки існують.
Червоні
Оливи червоного кольору — синтетичні, вони найчастіше відносяться до ATF, здатні працювати як в автоматичних трансмісіях, так і в ГПК. Зазвичай це розробки GM (Dexron II, Dexron III) або їх ліцензійні аналоги інших компаній.
Жовті
Жовті оливи, як вже згадувалося вище, можуть бути синтетичними або мінеральними. Окрім ГПК вони можуть використовуватися в гідравлічних підвісках. Це розробка Daimler AG, рекомендується для Maybach, Mercedes-Benz, Smart, AMG и т. ін. Популярні марки — Mobil і Total.
Зелені
Зелені рідини також можуть бути мінеральними або синтетичними. Це концерн VAG, а також Peugeot, Citroën та деякі інші. Для АКПП не призначені.
Чи можна змішувати оливи ГПК?
Щоб не загнобити гідропідсилювач, досить пам’ятати й виконувати три простих правила:
- Мінеральні червоні та жовті оливи можна змішувати між собою (про синтетику не балакаємо, бо її використовують лише коли на це є дозвіл виробника).
- Зелені оливи не можна змішувати з іншими.
- Синтетичні оливи не можна змішувати з мінеральними, навіть коли вони одного й того ж кольору.
А тепер — ГОЛОВНА порада. Бажано взагалі ніколи не змішувати різні оливи! Це роблять тільки коли безвихідь і конче потрібно долити. І лише тим, на що є дозвіл виробника, і дивитися на хімічний склад, а не на колір. І після змішування при першій-ліпшій нагоді повністю замінити цю суміш на те, що належить.
Яку оливу заливати в ГПК?
Звичайно ж, в ГПК треба заливати ту саму оливу, яка була в ньому із заводу. Коли невідомо, що було в системі спочатку, або є бажання замінити рідину на іншу марку, то слід з’ясувати. Зробити це можна кількома способами: подивитися технічну документацію на авто, прочитати на кришці бачку для оливи або спитати в дилерському центрі.
Загальні правила такі:
- Головне — заливати те, що радить виробник. Щоправда, це може призвести до додаткових витрат.
- Коли до старої рідини доливають нову, то хімічний склад має бути максимально схожим. Та й то, це тимчасове рішення (див. вище).
- В’язкість оливи повинна бути помірною. Якщо вона велика, то збільшиться навантаження на насос, він швидше вийде з ладу.
- Слід витримувати заданий температурний діапазон.
- Термін експлуатації. За часом — не довше як два-три роки, за пробігом — до 70-80 тис. км. Потім робочу рідину треба буде поміняти.
Коротше кажучи, «рідна» олива — найкраща!
Чи можна заливати в ГПК моторну оливу?
Чи можна заливати в ГПК моторну оливу? Категорично — ні! Це рідини з різним призначенням та, відповідно, різноманітними складами й характеристиками. В них різна в’язкість і присадки. Якщо в ГПК залити моторну оливу, то вона не зможе як слід захистити деталі та забезпечити їм якісне змащування. Авто стане помітно гірше «слухатися» водія, кермо буде важким. Це вже не кажучи про те, що моторна олива здатна просто вивести з ладу сальники. Якщо вона якимсь чином потрапила в систему, то доведеться зробити повну заміну оливи з обов’язковим промиванням.
